Codein Purple Drank Большой Камень

Але, братани, я вчора таке прикольне пригода підкидав. Закладки, бошки, марки – все було на висоті!

Так от, зранку я прокинувся з таким кіром життєвим, що аж бридко. Цілий тиждень здер від праці на одній сигареті, але цього разу вирішив змінити ситуацію. Їду на виставку мистецтв, а там буде все, що треба – море коноплі, зелья та забагато бомби. Ідея перебувати у стані відруба була просто неймовірна.

Вдягся я круто – кепка, величезні сонцезахисні окуляри та широка рубашка з написом "Наркоман комік". Так, братишка, вдягнувся, як справжній бородатий наркоман.

Прибув на виставку, і вже одразу почув, що тут буде вечірка на повну катушку. Заходжу всередину і бачу – вся толпа ще з дірками в тілі від вечірніх пригод. Тут і марки, і бошки, і закладки – краснісінько гуляють попарно. Ну, подумав я собі, треба розшевелити людей, щоб голову закружило від забави. Підійшов до локації зі сміхом і почав уліткувати незнайомців.

Один тип таки виглядав як наркоман. Одягнутий в білі штани, які зовсім не прикривали його нижню половину, та в червону рубашку з піратським черепом. Людилося, що він вмер від недостатку сонця. Але, як я зрозумів згодом, це був лише його стиль одягу.

- Вітаю, мій друже! – закричав я з усього горла. – Ти тут, щоб попарити свою голову сміхом?

Тип поковиркався та відповів:

- Привіт, мандрівнику сміху! Точно, що саме роблю. А ти? Звідки прийшов, цей аматор веселощів?

А я йому:

- Так-то тільки завітав з мого підвідомого світу. Мене звуть наркоман комік, і я всюди, де весело.

Тут наш ведучий оголосив, що починається сценка, в якій головними героями будуть мистецтво та марихуана. Щоб привернути увагу, я взяв сигарету та запалив її. Вважаю це таким своєрідним символом вибуху сміху. У руках у мене пливла гаряча кава, яку я посипав коноплею. Запаривсь вона, шо бошки летіли в розлогім сюжеті. Це був мій шоу! Усі з задоволенням дивилися.

Після вистави я зійшов з сцени і спробував закінчити свою закладку. Але тут на мене наскакує хлопець зі стайлішними та кривулями бровами.

- А як тобі наша вистава, нарко-клоуне? – кинув мені він. – Ти її зісрал на всю аудиторію!

А я засварив його:

- Що ти шеймишся, чувак? Я входив у роль наркомана коміка і робив свою справу. Це крута справа, зрозуміло?

Такі справи, братани, бувають з нашими справами. Ще наслідки бувають. Ось цей хлопець, наркодилер, гасив мені божевільну перемогу над репутацією. Просто фарбував мене в світлий колір. Щось типу: "Дивіться, як цей нарко-клоун залишився без роботи!"

Але я не здався. Пішов до нього і склав йому гортань на пішість. Недільник-то він втримався. Закинув пару фраз про те, як він хороший репродуктивний орган і може показати себе на всіх сторонах. Опинився його кайф: "О, наркоман комік, поціновує тілесні насолоди моїх вистав!". Чудово, сміх на сцені протягом 10 хвилин. А потім я відчепив його штани та попросив віншувати мені мою репутацію.

Він злагодився, і ми знову повернулися на виставку, де всі сиділи, шо відрублені та мундирні від мого шоу. Продовжили знов шеймити, але вже з іронією від наших подій. До мене йшла неприцьержена.

- Оце тобі чесний пропозицію, чуваче, – каже вона. – Ми проводимо акцію "Сміх у всіх сферах життя". Давай братимемо у тебе хороші шоу на вулиці, на території виставки. Що скажеш?

І я відповідаю:

- Зате коли я буду робити шеймить, тоді буду спати в отрубі. Давай, гарна пропозиція. Нехай сміх змінює світ.

Таким чином, я зустрів старого знайомого, який мене оцінює. Чули гарну музику, познайомилися з багатьма цікавими людьми. Дуже класно було бути на тій виставці. Адже для мене, як для наркомана коміка, це був справжній наркотик для душі.

Внимание, дорогой читатель! Сегодня я поделюсь с тобой одной из самых безумных и невероятных историй из моей жизни. Все началось в тот замечательный день, когда я решила попробовать чудо-препарат по имени кодеин. В то время я уже была настоящим олбанским наркоманом во всей красе. Мои дни просто кипели от закладок и координат, а ночи превращались в одну сплошную битву экстрасенсов за то, что бы остаться на плаву. И вот однажды, просматривая свои контакты, я наткнулась на номер одного мутного типа, который я слышала, что продает кодеин. Уже представляешь, как мое сердце заиграло шальную мелодию, когда я услышала голос с другой стороны провода: "Че каво, братан? Гаш и соль закончились?" Я, почувствовав волны адреналина, отвечаю: "Да, брат, пора бы уже потянуть чайку, а то отвиснуть хочется." Оказалось, что этот парень был не только поставщиком удовольствий, но и самым настоящим экстрасенсом. И вот, он предлагает мне сыграть в свою самую известную игру - битву экстрасенсов. "Слышь, малой, у меня на этой неделе будет перфоманс, где я устрою настоящую вечеринку для чайков и насущных ребят. Тут только одно условие - тебе придется отвиснуть на кетамине перед началом игры. Сможешь?" - спрашивает он. Взяв глубокий вдох, я в ответ отвечаю: "Естественно, дружище, я всегда готова к новым вызовам. Пришли координаты и пусть игра начинается!" Вечер долго не ждал своей очереди, и уже через пару дней я стояла на пороге этой безумной вечеринки. Меня встречала целая армия чайков и мирных наркоманов, готовых потянуть гаш и оторваться по полной программе. Взяв свою порцию кетамина, я закрыла глаза и погрузилась в мир, полный необычных звуков и галлюцинаций. Мое сознание словно смешалось с реальностью, и я начала ощущать каждый толчок и взлет чайки. И вот я открываю глаза и оказываюсь на сцене, где уже стоят другие экстрасенсы, готовые померяться своими способностями. Как только оживла битва экстрасенсов, я сразу поняла, что это не шутки. Я была окружена самыми разными людьми - от обычных мирных наркоманов до тех, кто специализировался на воровстве закладок. Каждый из них был обдуман и готов выложиться по полной программе. Каждый раунд был более захватывающим и неожиданным, чем предыдущий. Все экстрасенсы бросали вызов друг другу, отгадывая предметы и события, воплощая свою силу в жизнь. Все это было настолько реально, что порой с трудом отличалось от обычной реальности. Через несколько часов, которые казались целым веком, игра подошла к концу. Каждый экстрасенс в свою очередь показал свои навыки и способности. Такой поток энергии я еще никогда не испытывала. Я оказалась на третьем месте, о чем даже не мечтала. Каждый из нас получил свою награду - дозу кодеина, соль и гаш. Не могу описать ту радость и удовлетворение, которые охватывали меня. Я осознала, что приняла участие в настоящем отчаянном приключении, в битве экстрасенсов, где только сильные и хладнокровные проходят сквозь огонь и воду. И я справилась! Так закончилась моя история с кодеином и битвой экстрасенсов. Она останется в моей памяти навсегда, напоминая мне о том, что никогда не стоит ограничивать себя и бояться новых вызовов. Все, что остается, это поиск тех самых закладок, которые позволят мне снова окунуться в этот иной мир, полный спонтанности и приключений.